Історія школи с. Майків
У центрі села серед пишних садів
Стоїть наша рідная школа
Кожного з нас стежина веде
До її порога.
Історія школи у селі Майків бере свій початок від 30 жовтня 1884 року. Тоді у селі було відкрито церковно-приходську школу. Знаходилася вона у невеликій селянській хатині під солом’яною стріхою, із земляною долівкою та маленькими віконцями. Вчив дяк – Тимофій Лук’янович Богданець. Навчання розпочиналося, коли випадав сніг і закінчувалося з настанням весняних днів.
„То була не наука, а сльози”, - згадував про ті часи у 1960 році Поліщук Олександр Васильович. У школі навчалося 18 хлопців і одна дівчина, рідко хто з них закінчував її.
Навчання у школі починалося дзвоном, звук якого чути було по всьому селу. Цей величезний дзвін встановлювався на шкільній площі. Кожного дня сторож, окрім того, що носив воду та дрова до школи, о 9 годині дзвонив і скликав дітей до школи. Про це у 1960 році згадувала старожителька Самостяк Марія Олександрівна.
„Маріє, іди до школи, вже дзвін дзвонить, - говорила мені мати. Якщо у мене було бажання йти до школи, то я швиденько взувалася і бігла туди, якщо ні – то можна було сховатись у сусідки на печі. За невідвідування школи суворо питали.”
Згодом побудували муровану школу, яка простояла до 80-х рр.. минулого століття. На її місці побудували двоповерховий магазин, який діє і сьогодні.
В період панування на території села панської Польщі діяла двокласна школа, але не всі діти в ній навчалися. З 1934 р. вона була перейменована у чотирикласну, а згодом у 1935 р. – у шестикласну (повшехну).
Навчання велося на польській мові. Вивчався закон Божий, який читав Тучемський Михайло. Він помер по дорозі зі школи.
Незважаючи на те, що в селі була школа, близько половини населення була неписьменною, а друга половина жителів мали 1-4 класи. Шестирічну освіту здобули лише окремі (Самостяк А.І.).
Про здобуття середньої та вищої освіти селянин не міг і думати. За це треба було платити, а тому вчитись могли діти поміщиків та усадників.
Після визволення Майкова від німецько-фашистських загарбників (в ніч з 13 на 14 січня 1944 року) майківці приступили до відбудови зруйнованого господарства. Одним з етапів відбудови було відкриття цього ж 1944 року початкової школи. Велика роль у цьому належить матушці Тучемській Надії Григорівні. Вона працювала в школі одна – вчила дітей грамоти.
Із 15 серпня 1945 року вчителями цієї школи були Самостяк (Мовчанюк) Анастасія Іллівна та Чернюк (Кирилюк) Ольга Михайлівна, уродженки с. Майків, Тучемська Лариса Володимирівна.
Згодом у школу направили завідуючого Канаревського Франца Йосиповича. У 1949 році школу було реорганізовано у семирічну, директором якої був Подейко Анатолій Степанович. У школі працювали вчителями Сапер Надія Григорівна, Здор Марія Іванівна, Кирилюк Петро Олексійович, Білецький Петро Андрійович з дружиною.
У 1958 році школа стала восьмирічною, назва якої загальноосвітня трудова політехнічна школа. Очолював її Осипчук Іван Каленикович ( - 1972 рр.). У 1963 році у цій школі навчалися 222 учні. Їх навчало 14 вчителів, з яких лише 4 чоловіки мали вищу освіту, 2 – середню спеціальну, решта – середню. Працювали вчителями Зозуля Василь Васильович (математик), Зозуля Надія Антонівна (класовод), Кирилюк Ольга Михайлівна (класовод), Мовчанюк Анастасія Іллівна (класовод), Лук’янова Марія Федорівна, Близнюк Лука Федорович, Панасюк Олеся Талимонівна, Усач Надія Власівна, Зінчук Сергій Федорович (завуч), Бичковська Олександра Остапівна, Савчук Василь Карпович та ін. Цікаво, що біолог Близнюк Лука Федорович прищепив усі саджанці у шкільному саду. Жаль, що сьогодні він не зберігся.
Директора Осипчука Івана Калениковича згодом направили директором Русивельської (тоді Сінненської СШ), а Майківську школу очолила Кирийчук Євгенія Никифорівна.
У 60-х роках було розпочато будівництво нової двоповерхової школи, але із нез’ясованих причин його було припинено.
У 1980 році з ініціативи голови колгоспу Марчука Володимира Дмитровича завершили будівництво сучасного приміщення школи, так званого її „лівого крила”. А вже у 1989 році було закінчено „праве крило” школи. Багато зусиль для завершення її будівництва доклали завідуючі райво Сондак Степан Володимирович та Руденко Василь Михайлович, голови колгоспу Марчук Володимир Дмитрович та Пивоварчук Віталій Павлович, директори школи Савін Сергій Володимирович, Купрунець Василь Кирилович, Пивоварчук Галина Пилипівна.
Школа сьогодні не тільки храм доброти і знань, а й зразок чистоти, джерело естетичної насолоди. І все це завдяки мудрому керівництву її директора Пивоварчук Г.П., працьовитості її колективу.
Із учителів, які працювали у цій школі впродовж останніх 20-ти років хочеться назвати:
Каш перук М.І. – методист райво;
Трофімова Т.В. – методист райво;
Савіна Г.В. – вчитель української мови і літератури, майківчанка;
Віюк О.А. – вчитель математики;
Юрчук В. – вчитель фізики;
Соломко Н.В. – вчитель історії;
Усач Н.В. – класовод;
Шолодько П.М. – вчитель історії;
Тишкун В.М. – вчитель музики.
Уродженки села Майків, вчителі Костюк (Вітрук) Ольга Василівна, Ковальчук (Пристопчук) Надія Григорівна, Тишкун (Коробчук) Світлана Павлівна.
За період з 1944 по 2003 рік вищі учбові заклади закінчило 59 чоловік, з них: вчителів – 34 чоловік, інженерів – 16чоловік, лікарів – 7 чоловік, середні спеціальні – близько 100 чоловік.
У школі навчалося багато таких дітей, які в дорослому вже віці стали видними і відомими людьми.
Сафанюк Віталій Карпович дослужився до чину полковника Армії.
Коробчук Стах Олександрович був заступником командуючого Прикарпатським округом ППО.
Процюк Віталій Кононович – в минулому – завідуючий обласним відділом освіти, ректор інституту післядипломної освіти вчителів.
Мовчанюк Анастасія Іллівна пропрацювала в рідній школі 42 роки.
Кирилюк Ольга Михайлівна теж все життя пропрацювала у рідній школі.
Поліщук-Семенова Марія Василівна – керівник драматичної дитячої студії „Дзвіночок” при Ризькій українській школі. Студія складається з дітей українських емігрантів. Самобутня поетеса. Авторка багатьох збірок.
Домбровська Любов Антонівна – укладачка багатьох книг, зокрема книги „Женские секреты”. За фахом – бібліотекар.
Хоч і мало навчалася в нашій школі Савіна, вона ж Чернюк і Луцкова Світлана Сергіївна, проте западають в душу її філософського змісту поетичні твори, вміщені у збірку „Дивне коло”. Видавництво „Азалія” 1999 р.
Народилася вона в с. Майків у родині вчителів. Працювала в Острозькій академії керівником прес-центру та редагувала студентську газету. Член спілки журналістів України та літературного об’єднання „Радосинь”. Самобутня поетеса.
На даний час Майківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів залишається тією світлою зерниною у селі, де проходить бурхливе життя вчителів, учнів та інших працівників школи. Учні не лише навчаються, а й разом з вчителями проводять різноманітні позакласні та позашкільні заходи, стають активними учасниками предметних тижнів у школі, залучаються до участі у культурно-дозвіллевому комплексі села.
З 2004 року керує школою мудрий педагог і наставник Тишкун Світлана Павлівна. Заступником директора школи працює вчитель історії Дифорт Валентина Григорівна.
Школа – мов друга домівка,
Вчителі в ній – це другі батьки.
Школа – це наша мандрівка,
В ній нам цікаво завжди!
Коментарi